Акантофтальмус Кюля

Акантофтальмус Кюля Acanthophthalmus (Pangio) Kuhlii

Опис та загальна інформація

Акантофтальмус — це риба у формі вугра зі злегка стислими сторонами. Це мила рибка, яку часто плутають із черв’ячком через її змієподібне тільце. В області рота можна помітити з обох боків вусики (всього 3-4 пари), що не перевищують 5 мм, а під очима знаходяться гострі шипи. Тіло має від 10 до 15 темно-коричневих чи чорних вертикальних смуг, які проходять по помаранчевому фону. Проміжки між ними можуть бути від рожевих до жовтих. Рибка має дуже маленькі плавці: спинний плавець починається позаду середини тіла, а анальний плавець розташований за ним. Очі вкриті прозорою шкірою. Ці оригінальні рибки мають ошатне смугасте забарвлення і невеликі розміри — близько 10 см.

Утримання в акваріумі

Природним місцем існування Акантофтальмусів є піщані русла повільних річок і чистих гірських струмків. Вони є соціальною рибою і, як правило, зустрічаються у невеликих скупченнях. Вони не є самотніми рибами, але за своєю природою вони обережні, ведуть нічний спосіб життя і плавають біля дна, де живляться навколо перешкод. В акваріумному середовищі, особливо якщо гравій відповідно дрібнозернистий, види Пангіо можуть закопуватися на дно і залишатися невидимими протягом тривалих періодів часу, з’являючись для їжі вночі. Якщо пізніше гравій буде порушено, любитель може опинитися перед рибою, імовірно втраченою давно.

Акантофтальмусам підійде невеликий акваріум з безліччю штучних печер та укриттів. Також їм припадуть до смаку зарості рослин з дрібним листям. Відмінним укриттям послужить розколота і належним чином підготовлена шкаралупа кокосового горіха, різні корчі та чагарники рослин. Акантофтальмуси часто зариваються в ґрунт, тому останній повинен бути м’яким — найкраще для цієї мети підійде річковий пісок або ґрунт дрібної фракції, не більше 3 мм.

Вони спочатку живуть у тропічному кліматі і віддають перевагу воді з pH 5,5 – 7,0. Жорсткість води в акваріумі не повинна перевищувати dH 12˚ (в деяких джерелах 5,0 дГГ), а діапазон температур становить 24 – 30 °C (оптимально 24-27 °C). Вода має бути насиченою киснем, необхідна фільтрація. Однак обов’язково слід врахувати той факт, що акантофтальмуси не люблять сильної течії і прагнуть сховатися від неї. При цьому вони часто влазять у незахищені вхідні отвори фільтра, що може призвести до їхньої смерті. Тривалість життя становить 4-5 років (за іншими даними до 10-14 років) і безпосередньо залежить від умов, які ви забезпечите вашим улюбленцям.

Годування

У природі рибки харчуються бентосом. Акантофтальмуси — падальщики, вони будуть їсти все, що досягне дна. При годівлі населення акваріума необхідно стежити, щоб частина корму потрапляла на дно. Там його зможуть підібрати акантофтальмуси. Із задоволенням поїдають дрібний мотиль та комбіновані сухі корми. Делікатесом для них є трубочник, проте перед подачею його слід промивати не один день. Вони зазвичай годуються вночі, але їх можна навчити годувати вдень у домашньому акваріумі. Смугастий вихованець досить швидко звикає випливати з укриттів у світлий час доби на годівлю. Не варто перегодовувати цю особину, оскільки відзначається природна схильність до ожиріння.

Сумісність

Акантофтальмуси сумісні з будь-якими мирними акваріумними рибками. Нікого не чіпають як свого виду, так і інших. Слід уважно підбирати сусідів: вони невеликі і абсолютно нешкідливі, тому легко можуть стати закускою для великих і агресивних риб. Найбільш підходящими співмешканцями по акваріуму можна вважати харацинових рибок, дрібних сомиків, даніо, апістограм. Цей вид не вирізняється агресивністю і може мирно співіснувати з іншими видами, добре ладнаючи як зі своїми, так і з іншими жителями акваріума.

Розведення та статеві відмінності

Коли риба активно не розмножується, різниця між самцями і самками не завжди очевидна. Тим не менш, ретельне спостереження покаже, що самці мають більш м’язистий верхній/дорсальний поперечний переріз, і їх грудні плавці мають тенденцію бути більшими, більше у формі весла, і часто мають деякий пігмент у них. Самки більші, досягають статевої зрілості до 12 місяців (деякі особини вже у 8 місяців), мають товстіший животик, і їх зелені яєчники можна побачити крізь шкіру перед нерестом. Для отримання хорошого потомства краще використовувати виробників віком від 1 року.

Розведення акантофтальмусів — процес непростой, що вимагає ін’єкцій гормонів, і впоратися з ним можуть лише досвідчені акваріумісти. Нерест груповий, співвідношення самців та самок як 2,3:1. Об’єм нерестового акваріума близько 50 літрів, вода м’яка (dH 4–10) та підкислена. На дно поміщають субстрат із синтетичних ниток та піднімають температуру води до 28°С.

Виробникам необхідно для стимуляції нересту зробити ін’єкцію гонадотропічного хоріогоніну. Дію цю треба проводити з ювелірною точністю, оскільки дуже легко дрібній та рухливій рибці завдати смертельної травми. Для того щоб трохи знерухомити акантофтальмуса, рекомендується перед ін’єкцією помістити його у відсадник з невеликою кількістю новокаїну. Після чого рибку поміщають на шар мокрої вати, голову фіксують ще одним грудочкою зверху. Ін’єкцію роблять із розрахунку 50 – 100 м.о. на особину в область черевних плавців у напрямку до голови. Після уколу рибку відразу переносять у нерестовий акваріум.

За кілька годин починається нерест. Продуктивність становить близько 500-700 ікринок (іноді до кількох сотень), які відкладаються серед коренів плаваючих рослин або субстрату. Ікра має зеленуватий колір. Виробників відсаджують та встановлюють інтенсивну аерацію води. Протягом доби або двох з’являються личинки, які за чотири-п’ять днів стають мальками і починають активно плавати та харчуватися. Як корм можна використовувати сухі корми для мальків ікромечущих риб.

Цікаві факти про Акантофтальмуса