Апоногетон мадагаскарський

Апоногетон мадагаскарський (Aponogeton fenestralis)

Легендарна «сіточка» або увірандра — рослина-мрія, яку неможливо сплутати з жодною іншою у світі.

Зовнішній вигляд увірандри

Апоногетон мадагаскарський — про нього всі чули, але мало хто бачив на власні очі. Це справжня мрія акваріуміста, описана в усіх класичних книгах. Увірандра — надзвичайно оригінальна рослина: її листя повністю вкрите «дірочками», утворюючи ідеальну сітку. Здається, що логіка природи тут порушена: зазвичай чим ціліший лист, тим більше світла він має ловити, але увірандра пішла іншим шляхом. Як їй вдалося вижити з такою особливістю — загадка.

Глобально існують три основні різновиди, що відрізняються формою листа:

• Грубий тип «coarse type» (Aponogeton fenestralis);
• Широколистий тип «broad-leaved type» (Aponogeton henkelianus);
• Вузьколистий тип «narrow-leaved type» (Aponogeton bernierianus).

Використання в акваріумах

Це має бути центральна рослина. Її садять або в центрі, або біля країв чи при задній стінці. При висоті до 50 см далі листок починає стелитися поверхнею води. Апоногетон мадагаскарський — рослина самодостатня. Навіть один кущ у поєднанні, наприклад, із гарним корчем створює композицію, що виглядає дуже дорого та не потребує такого складного догляду, як акваскейп чи «голландський» акваріум.

З живності ми рекомендуємо «акваскейпівський» підхід: мало видів риб, дрібні та непоказні, які створюють рух, але не відволікають від головного. Скалярія або гурамі будуть занадто великими, а барбуси — занадто швидкими. Ідеально підійдуть конго, наностомуси, нотропіси або хасеманія. Оптимальний об’єм акваріума — від 200 літрів.

Участь у конкурсних акваріумах

Хоча в описах конкурсних робіт назва рослини іноді зустрічається, на фотографіях її визначити важко. Це підтверджує думку, що увірандра — це не типова акваскейперська рослина, а скоріше ексклюзив для колекціонерів та поціновувачів природних див.

Умови утримання

Якщо рослина вже доросла, вона виявляється досить стійкою. В нашому господарстві вона росте без СО2, зі зовнішньою фільтрацією або простою головкою з мочалкою. Умови часто змінювалися: то яскраве освітлення, то тьмяне; акваріум стоїть без обігрівача. Вона переживала і велику кількість риби, і періоди, коли жили лише креветки. Навіть під час переїздів, коли про добрива забували, увірандра трималася. Ґрунт — трохи замулений кварцовий пісок, який ми майже не сифонимо. Поруч завжди росли ротала, мікрантемум та ломаріопсис. Для нас це одна з найтривкіших рослин, яка спокійно переживає «гойдалки» параметрів.

Проблеми та нюанси

Основна складність — «сіточка» схильна обростати водоростями, що псує її вигляд. У таких випадках ми зменшуємо світловий день. Також існує фактор сезонності: інколи старе та навіть молоде листя починає швидко руйнуватися. Кількість листків зменшується, але згодом рослина сама відновлюється.

Найважче — це адаптація імпорту та «критичний другий рік». Часто рослина добре росте перший рік, а потім гине без видимих причин. Можливо, це природний цикл (рослина має відцвісти та загинути) або особливість виживання популяції в неволі. Також бувають проблеми зі схожістю насіння.

Розмноження

Розведення увірандри — процес надзвичайно важкий і довгий. Комерційна схема зазвичай базується на зборі насіння або коріння на Мадагаскарі з подальшим перепродажем через європейські розплідники. Теоретично можна використовувати насіння або ділити бульбу, але на це йдуть роки. Нашим кущам по 5 років, і ми досі не ризикуємо їх різати. Ми не зустрічали реальних прикладів успішного домашнього розведення з насіння до дорослого стану.

Цікаві факти

Аква-Сервіс — ексклюзивні рослини для вашого підводного світу.