Папороть таїландська Microsorium pteropus / Leptochilus decurrens
Екологія | Краще росте в зануреному стані. Примірники, що культивуються в оранжереях, дуже чутливі до рівня вологості повітря і не переносять прямих сонячних променів. |
Ареал проживання | Виростає в Південно-Східній Азії, в Європу був завезений з Таїланду. |
Морфологія | Рослина папороті. Має подовжене, сильно розгалужене кореневище-стебло. Ризоїди міцно зміцнюються на субстраті. Листя ланцетоподібної форми |
Умови утримання та параметри води. | рН = 6 — 7,5. Жорсткість води 5° — 10°dGH.Карбонатна жорсткість 4° — 7°dKH. Оптимальна температура в діапазоні 22 – 26°С. Віддає перевагу яскравому освітленню. Легко переносить тривале затінення. Тривалість освітлення 8 – 10 годин на добу. До складу ґрунту байдуже. Додаткове внесення добрив не є обов’язковим, позитивно реагує на наявність у воді фосфатів. |
Темп зростання | Зростає відносно повільно. |
Використання в композиції. | Тайландська папороть – вдалий об’єкт для декорування не живих елементів композиції, таких як каміні та корчі. |
Переваги, особливості, рекомендації | Популярна рослина, яка вимагає при вирощуванні певної уваги. |
Папороть Таїландська – акваріумна рослина з сімейства багатоніжкових. У природних умовах поширене у Південно-Востанньої Азії. Є кущом висотою до 50 см., що складається з пучка листя ланцетовидної форми і кореневища, не заглибленого в грунт. Чи не цвіте. Розмножується суперечками. Відрізняється повільним темпом зростання, що дає можливість раз і назавжди визначити роль цієї рослини в композиції акваріума.
Папороть Таїландська – світлолюбна та теплолюбна рослина. Добре росте та розмножується при температурі не нижче 24 градусів. Якщо в акваріумі похолодає – папороть перестане пускати нове листя, а старе набуде неприємного відтінку. Деякий час може переносити недолік освітлення, але нормально розвивається при інтенсивному світлі, що подається 10 годин на добу. Не росте у твердій воді. Якщо якість води зміниться у бік підвищення жорсткості, на листі папороті з’являться коричневі цятки. Тому в акваріумі, де міститься папороть, не потрібно занадто часто міняти воду – достатньо підміняти 20% обсягу 2 рази на місяць. Не варто турбувати рослину інтенсивною фільтрацією; також негативно може впливати на папороть присутність риб, що активно риють ґрунт.
Таким чином, можна зробити висновок, що вміст в акваріумі цієї рослини вимагає певної напруги. Не всі водяні мешканці здатні вжитися в умовах, зручних для папороті. Тим не менш, багато акваріумістів є шанувальниками цієї рослини, яка при гарному догляді здатна радувати око насиченою і своєрідною зеленню, що нагадує про тропічні ліси – житла казкових істот.
Посадка папороті таїландської – завдання не складне. Потрібно тільки пам’ятати, що рослина не вкорінюється в ґрунті, а розпускає коріння по її поверхні. Тому папороть не прикопують, а кладуть на ґрунт, притискаючи камінчиком або прив’язуючи до нього. Оскільки коренева система папороті знаходиться переважно поза ґрунтом, її склад майже не має значення для даного виду рослин. Вагому частину живлення папороть отримує через додаткове коріння, розташоване на підставі листя, і помірне внесення у воду мінеральних добрив позначиться сприятливо на його зовнішньому вигляді. Молоді рослини папороті утворюються із ростових бруньок, розташованих по краях материнського листка. Згодом вони відриваються і деякий час плавають у товщі води, доки утворюють досить масивне кореневище, вага якого потягне їх у дно. Можна розмножувати папороть і поділом куща.
Ніжна зелень папороті привертає увагу рослиноїдних риб. Якщо такі містяться в акваріумі, не дивуйтеся, якщо через тиждень від папороті залишиться один жилковий кістяк. Не варто шукати причину цього явища як воду або особливості освітлення. Риби поїдають папороть навіть тоді, коли їм цілком вистачає всіх кормів. Тому таїландська папороть рекомендується утримувати в рослинних акваріумах або звертатися за консультацією до досвідчених фахівців перш ніж підселити в прикрашений папоротею акваріум нових мешканців.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.