Юлідохроміс Марлієра

Юлідохроміс Марлієра

Акваріумні рибки належать до сімейства цихліди. За своїм середовищем воліють скелі. Назву отримали через іхтіолога, який першим їх досліджував Г. Марлієра.

Свою назву цей вид отримав на честь знаменитого вченого-дослідника Марлієра. Саме він у складі групи вчених вивчав природне місце існування цього виду – озеро Танганьїка. Юлідохроміс марлієра не відрізняються великими розмірами і чудово підійдуть для домашнього акваріумасу об’ємом до 70 л. Особливістю цього виду є те, що самки перевершують самців у розмірах. Юлідохроміси марлієра мають оригінальне яскраве картате забарвлення. А плавець прикрашений протяжною яскравою синьо-бірюзовою смугою по краю плавця. Використовуйте для інтер’єру акваріума з цими мешканцями різні камені, наближаючи тим самим умови проживання до природних. Цей вид акваріумних рибок повинен мати досить затишних куточків в акваріумі. Юлідохроміс марлієра має незвичайну здатність – змінювати забарвлення, залежно від колірної гами його місця проживання. Харчування цього виду має бути різноманітним, але водночас помірним. Нове потомство з’являється із завидною регулярністю і тому, через нетривалий час, ваш акваріум наповниться численними мальками. Цей вид відрізняється моногамністю і «сімейні пари» не розлучаються протягом усього життя, тривалість якого 8 і більше років. Зупинивши вибір на Юлідохроміс марлієра, ви залишитеся дуже задоволені.

Тіла цих унікальних риб мають слабо-червоні, білуваті або навіть жовті відтінки з яскраво-чорною сіткою нанесеною у вигляді смуг. Бувають темних та світлих відтінків. Ті, які є темнішими, мешкають на глибині, а ті, хто світліший частіше на мілководді. У карликових порід часто зустрічаються помаранчеві крапки на тілі. Непарні плавці таких порід мають колір тіла з наявністю чорних плям. Структура тіла струнка нагадує торпеду.

Розмір рибки сягає 7 сантиметрів. Батьківщиною Юлідохроміса Марлієра вважається озеро Танганьїка.

Самці мають на голові жирові нарости, за величиною він менший за самку. При вмісті кількох пар в акваріумі необхідно простежити за ними, щоб вони не билися. Якщо ж бійки присутні їх потрібно розсаджувати.

В акваріумах обов’язково повинні бути присутні печери, навалені огорожі з каменів та рослинність. Причому печер має бути більшою за рибок. Акваріумна рослинність повинна мати великі форми з широким листям. Можна використати і штучні насадження.

Деякі у свої акваріуми додають морську сіль. Ці різновиди риб легко уживаються з іншими видами і можуть навіть розмножуватися в цих умовах. Хоча іноді рекомендують не тримати рибок в акваріумі зі схожим забарвленням.

Люблять усілякі норки, корчі, загалом, велика кількість укриттів. На пари розбиваються самі. Іноді можуть не ужитися з такими ж видами риб, як самі.

Годувати їх можна доступним живим та комбінованим кормом, хоча трубочник радять виключити.

Будь-яка посудина з вмістом Юлідохромісу Малієра має бути оснащена аерацією, фільтрацією бажано мати біологічний фільтр. Вода повинна регулярно змінюватися не менше двох разів на тиждень. Додавати прикраси в акваріум можна різноманітні, наприклад, шматки порцелянового посуду або пустотіла цегла припаде до смаку Юлідохромісу Малієру. Або будь-яка річ особливо та, у якої багато отворів та дірочок.

Нерестовий акваріум для розведення зазвичай має довжину щонайменше півметра. В якому має бути обов’язкова кількість, печер, вертикальних щілин і різноманітних будівель з каменів.

Коли для нересту відсаджують пару, в акваріумі піднімають температуру води приблизно на пару градусів. Самка вибирає собі печеру до смаку і мешкає там до викладки ікринок. Найчастіше їх буває близько 100 штук. Рідко, але траплялися випадки, коли було 200 штук. Але навіть якщо є 50 ікринок, це також вважається хорошим і гідним потомством.

Ікринки мають білувато-сірий відтінок, яких доглядає самка, а самець у цей час чуйно охороняє свої володіння. Тому в цей період краще годувати рибок поблизу їхньої території. Самець не поїдає мальків і не становить жодної загрози потомству.

Інкубаційний період займає три доби, а за тиждень з’являються мальки, які починають самі шукати собі їжу. Першим кормом їм послужать наупліуси циклопа чи артемії. Незважаючи на подив, мальки, що недавно народилися, мають «зубасту пащу» і спокійно можуть відкушувати, наприклад, від великого рачка необхідний для себе шматочок.

Мальки знають територію батьків і за найменшої небезпеки ховаються у печерні щілини. Під час підготовки до наступного нересту мальків можна не відсаджувати окремо. Просто тоді в акваріумі буде різновид мальків від кількох нерестів, але вони абсолютно не завдають шкоди тим, хто менший і нікомуне заважають. Статева зрілість досягається після закінчення року.

Юлідохроміс Малієра дуже чутливі рибки. Вони помічають майже всі. Наприклад, зміна інтер’єру в акваріумі або зміна води, температурного режиму або відділення мальків. Тому треба бути дуже обережними. Такі зміни можуть викликати серйозні бійки у пар, а іноді й з серйозними наслідками аж до травм. Потрібно знати, що не можна відсаджувати від самки повністю всіх мальків з акваріума.

При придбанні або догляді за будь-яким видом риб необхідно для початку вивчити, що буде необхідно вихованцю для повноцінної життєдіяльності.