Золота рибка Оранда

Оранда

Підвид прісноводного сімейства роду карасів, зокрема сріблястого карася. Золота рибка – це давно одна людина, мешканець штучного ставка в садах і парках, акваріумні рибки середніх розмірів. У цьому підвиді існує безліч різних порід. Це різні кольори, довжина плавників та особливості очей. Золоті рибки між собою відрізняються приємною зовнішністю. Вони живуть досить довго, в середньому 15 років, а в окремих випадках доживають до 35. Статевої зрілості рибки досягають до двох років, і починається нерест.

Зміст. Золота рибка невибаглива, але потребує уваги. З їжі для неї підходить мотиль, дафнії, скобляне м’ясо, дощові черв’яки, каші та хліб. Дана тварина вимагає насиченості води киснем. Середовище проживання з легкістю поділяє з іншими хижими жителями. Але їй потрібно близько 2 кубічних дециметрів об’єму простору в акваріумі. Оскільки плавники часто досить довгі, у зв’язку з особливостями характеру та поведінки, акваріум краще прикрашати предметами без гострих ділянок, уникати ймовірності того, що рибка про щось випадково пораниться.

Розведення. Період нересту квітень – травень. Краще середовище – рівень води не більше 20см, об’єм від 40 до 100 літрів. Рибки схильні до поїдання власної ікри. У зв’язку з цим після нересту їх варто видалити з акваріума. Мальки з’являються на 2-6 день. Перший корм – артемії та коловратки.

Оранда червона (Carassius auratus var.) – одна з найпопулярніших селекційних форм звичайної Золотої рибки, в більш ранні часи відомою, як Золотий карась із сімейства Карпових. Предки Оранди червоної спокійно плавали в невеликих азіатських ставках і канавах, доки одного разу їх не виловили і не відвезли в Японію. А вже звідти почали експортувати до Європи. Поневіряння Золотої рибки по світу почалося в XVI столітті.

Зовнішні особливості

Оранда червона досить велика акваріумна рибка. Деякі дорослі особини досягають 20 см завдовжки. Форма тіла – коротка, яйцеподібна. Забарвлення – насичено-оранжеве. Майже всі плавці, окрім спинного, роздвоєні. Примітний, зокрема, хвостовий плавець – теж роздвоєний спарений, а в русі віялоподібно майорить.

Однією з найбільш своєрідних особливостей виду є наявність зернистих наростів на голові і зябрових покришках, які все більш чітко виявляються з віком.

У молодому віці статевий диморфізм у Оранда червоної виражається вкрай слабо. Тільки статевозрілих особин можна розрізнити за такою класичною ознакою, як розмір. Самець не на приклад стрункіший і дрібніший за свою подругу. Також у період нересту у самця можна помітити характерні білі крупинки на голові та зябрових покришках.

Утримання

Акваріум по можливості повинен мати максимально великий об’єм та класичну форму. Рекомендований розмір для двох дорослих особин – 80 л. Відповідно, для підлітків підійде стартовий об’єм 40. Оптимальні параметри води – 16-25°С, pH 6,0-8,0, gH 5-20°dGH.

Рекомендується щоденна заміна 1/3 води.

Вкрай бажана фільтрація, оскільки Оранда червона виробляє досить багато відходів. Наявність освітлення – не є обов’язковим фактором. Однак, саме при відповідному підсвічуванні відкривається все багатство забарвлення Оранди червоним.

Особливих вимог до акваріумного декору немає, крім , мабуть, відсутності шипів та гострих граней, про які можуть поранитися рибки.

Кращими сусідами для Оранди червоною стануть найближчі родичі на вигляд, такі ж короткотілі золоті рибки. Альтернативний варіант – спокійні, можливо навіть дещо меланхолійні рибки, подібні до характеру з Орандою. Ідеально підійдуть мешканці нижньої межі води – мирні невибагливі сомики, які до того ж виконуватимуть роль чистильників.

Харчування

Червоні Оранди не особливо вибагливі в їжі. Не гидують сухими кормами, з апетитом проковтнуть живий і морожений корм ( як варіант – трубочник, дафнію, артемію). І все-таки, не буде зайвим урізноманітнити їхній раціон рослинною їжею, наприклад, салатом.

Малька Оранди зазвичай годують коловраткою та артемією.

Розведення

• Самці та самки Оранди червоної стають статевозрілими у віці 1,5 років.
• Нерест нічим особливо не відрізняється від ікрометання подібних видів із сімейства Карпових.
• Облаштуванням нерестовищ варто потурбуватися з приходом весни. У період, коли світловий день стає довшим за ніч, самці починає активно переслідувати самок. Про готовність самців до нересту також свідчить наявність білих крупинок на голові та зябрових покришках.
• Об’єм нерестовища повинен бути не менше 50. На дно підготовленої ємності дуже важливо покласти захисну сітку.
• В якості своєрідного прикриття для ікри прийнятно також використовувати пучки дрібнолистяних рослин.
• Співвідношення виробників: на 1 самку зазвичай припадає 2-3 самці.
• Ікрометання найчастіше починається на світанку і триває кілька годин. Саме саме потомство з’являється на другу добу.

Оранда рибка

Оранда є одним із селекційних видів Золотих рибок, належить до сімейства роду Карасей. Розмір тіла рибки не перевищує двадцяти сантиметрів, причому самці більші, ніж самки. Зовнішнім виглядом оранда нагадує вуалехвоста. Форма тіла рибки довгаста, округлої форми. Забарвлення тіла риб дуже різноманітне. При цьому зустрічаються особини з однотонним забарвленням тіла – сріблястим, чорним, помаранчевим, золотистим, але виведені і види риб, на тілі яких є великі плями жовтогарячого або золотистого кольору, з невеликими чорними смугами. На голові є наріст, забарвлений у яскраво-червоний колір. Оранда мікс відноситься до теплолюбних видів рибок. Даний вид рибок дуже мирний і добре уживається з іншими не агресивними жителями акваріума. Оранда мікс абсолютно невибаглива до умов утримання, тому її можуть заводити навіть недосвідчені акваріумісти.

Для утримання оранди потрібно подбати про просторий акваріум, засаджених рослинністю. При цьому обов’язково залишатиме місце для вільного плавання. Дуже любить ритися в грунті, тому часто пошкоджує коріння водоростей. Оранда дуже чутлива до нестачі кисню у воді, тому обов’язково потрібно забезпечити хорошу аерацію і встановити потужні фільтри води. Обладнати акваріум можна ще й великими каменями, різними керамічними фігурками, корчами, головне, щоб предмети не мали гострих кутів.

В якості корму використовують живі, сухі та рослинні корми.