Значення кисню
Сьогодні навіть людина, далека від хімії та біології, знає, що всі живі істоти нашої планети дихають киснем. Це відноситься і до мешканців акваріума: водних тварин і рослин. Тільки на відміну сухопутних побратимів, зокрема від нас із вами, вони користуються киснем, розчиненим у питній воді, і тому їх дихальні функції мають особливості. Але яку саме роль відіграє кисень у живому організмі?
Кисень є універсальним окислювачем. Він бере активну участь у всіх без винятку процесах життєдіяльності. Основною його функцією є переробка їжі.
В якості харчування і тварини, і рослини споживають різні речовини, відмінні за своєю природою від тих, які необхідні їм для будівництва власних клітин. Тому в кожному живому організмі передбачено процес розкладання їжі на більш примітивні хімічні сполуки, які потім використовуються для забезпечення свого життя. Саме процес розкладання поглиненої їжі відбувається за участю кисню. У рослин система відрізняється: вони не лише розкладають поживні речовини, а й самі синтезують їх, зокрема, крохмаль та цукор, знову ж таки використовуючи кисень.
Наповнення акваріуму киснем
Коли акваріум перенаселений рибками, і коли акваріум аж надто високий. Без кисню тут ніяк. Виникає питання, чому ж при диханні кисень потрапляє в легені, а не в шлунок, якщо його основна функція в організмі – травна? Виявляється, крім власне поживних речовин та застосуванням кисню в живому організмі виробляється тепло та енергія, і ці процеси відбуваються вже не у шлунку, а повсюдно у живій тканині. Без доступу кисню життя може тривати досить обмежений час. Ось чому так важливо подбати про насичення акваріумної води киснем.
Хто ж насичує киснем воду в річках і ставках? – Запитайте ви. Ніхто! Тому там так мало риби. Тобто щільність населення у природних водоймах набагато нижча, ніж в акваріумі, тому там кисню всім вистачає. Хоча, наприклад, у холодні зими трапляються замори риби: коли лід позбавляє сплячу рибу надходжень кисню. У таких випадках працівники лісового та річкового господарства бурять у льоду лунки, щоб дати кисню доступ до води. Говорять, риби скупчуються біля лунок так щільно, що їх можна брати руками.
З сказаного випливає логічний висновок: кисень з повітря може проникати у воду при їх зіткненні. Це відбувається навіть у акваріумах. Якщо рибок небагато (1 рибка довжиною до 5 см на 2 літри води) і є живі рослини, акваріум регулярно чиститься і вода замінюється, проблем не буде. Однак не всі готові задовольнитись таким становищем.
Живі рослини як наповнювачі акваріума киснем
Оформляючи акваріум, ми намагаємося розвести в ньому красиві рослини. Це добре, і з точки зору насичення води киснем дуже корисно, адже він є побічним продуктом фотосинтезу, що відбувається в зеленому листі, і виділяється ними у воду. Але рослинам потрібно світло, причому не сонячне. Від сонячного світла в обмеженому обсязі акваріума може порушитись біологічна рівновага, а ламповий. А лампи стоять у кришці. А кришка закриває акваріум і заважає кисню з повітря змішуватись з водою.
Для вирішення цієї проблеми, а також проблеми перенаселення в акваріумах розроблено спеціальне обладнання, за допомогою якого можна значно підвищити вміст кисню у воді та забезпечити комфортне існування живим рослинам та рибам.
Компресори
Найпростіший прилад, що здійснює функцію нагнітання кисню в акваріум, це повітряний компресор або аератор. Що він собою являє? Це насос із двома шлангами. Один шланг виходить назовні через отвір у кришці акваріума – через нього всмоктується повітря. Проходячи через компресор повітря викидається назовні через інший шланг, розташований під водою в акваріумі. Вихідний шланг часто поділяється на кілька гілок і має декілька вихідних отворів на кожній з них. Повітря виходить у воду у вигляді бульбашок, які піднімаються до поверхні та лопаються там, по дорозі збагачуючи її киснем. Компресор працює набагато ефективніше за рослини. Більше того, багато представників підводної флори самі потребують компресора.
Сучасні компресори мають стильний дизайн і не потребують маскування. Крім того, бульбашки повітря, що викидаються ними, прикрашають і пожвавлюють акваріум. Розпилювачі повітряних компресорів стильно декорують під вулкани, скриньки щастя, киплячі чайники або іншими способами. Чим потужніший компресор, тим дрібніші бульбашки.
Новинкою на ринку компресорів стали компресори з підсвічуванням: стовпчик бульбашок підсвічується знизу світлодіодною лампочкою. Зустрічаються червоне, зелене та синє підсвічування. Світильники можна вимкнути без компресора.
Значим недоліком повітряного компресора є шум, що видається ним. Абсолютно безшумних компресорів на сьогоднішній день не існує. Однак є спосіб зменшити рівень шуму – помістити компресор у пінопластову коробку.
Оксидатори
Оксидатор – прилад для виробництва кисню. Є невеликим циліндром, в якому міститься балончик з перекисом водню. Під дією відповідного каталізатора (різний у різних приладах) перекис розщеплюється на воду та атомарний кисень, який у вигляді бульбашок виходить у воду через розпилювач.
Оксидатори бувають плаваючими чи стаціонарними. Плаваючі оксидатор підійде для невеликого акваріума (до 100) літрів. Незамінний він і при транспортуванні риб на далекі відстані: завдяки збагаченню води киснем зможуть вижити тривалий час у невеликому обсязі води. І тут головну роль грає те, що оксидатор – повністю автономний прилад, він не потребує ні живлення від мережі, ні батарейок. Розщеплення перекису відбувається у контейнері природним шляхом. Єдиний мінус – складно визначити потужність приладу та його корисний вихід, оскільки швидкість протікання реакції залежить від температури води в акваріумі.
Атомарний кисень набагато активніший за молекулярний. Він легше розчиняється у воді і має значну біодоступність. Крім того, що кисень використовується для дихання рибами та рослинами, атомарний кисень граєт в акваріумі та санітарну функцію: окислює продукти розпаду до нешкідливих нітритів. Оксидатор – чудовий засіб для боротьби з водоростями та гнильними бактеріями, що харчуються гниючою органікою. Здатний швидко вивести цих небажаних мешканців навіть із досить занедбаних акваріумів.
Аерліфтний фільтр
Аерліфтні фільтри поєднують у собі функцію фільтрації та аерування. Принцип дії аерліфтного фільтра наступний: повітря всмоктується компресором у резервуар, куди одночасно подається вода. Вода поєднується з повітрям і, стаючи легше, піднімається вгору до розпилювача. По дорозі вода проходить через поролонову губку, де відбувається процес фільтрації.
Аерліфтні фільтри зручні і надійні. Єдиним їх недоліком можна вважати габаритні розміри – губка займає багато місця. Рівень шуму також значний. При очищенні фільтра, коли його витягають з акваріума, виділяється багато каламуті. Сьогодні є фільтри, в яких мочалка поміщена в пластиковий корпус. Це дещо знижує їхню потужність, але позбавляє проблем з прочищенням.
Але є і плюси: фільтр не створює сильної течії, не засмоктує в резервуар дрібних рибок. Аерліфтні фільтри служать довго і цілком успішно поєднують функції фільтрації і аерації води. Вони відносно недорогі і тому заслужено улюблені багатьма акваріумістами.
Внутрішній фільтр з дифузатором
Дифузатор – невелика насадка, що встановлюється на випускний отвори фільтра. Її завдання – розпилення води, що витікає. Таким чином фільтр набуває додаткової функції аерування. Це досить зручно та ефективно. Мабуть, вертикальний стовпчик бульбашок від компресора виглядає симпатичніше, але не всі заради цього готові встановлювати в акваріумі додаткове обладнання. Якщо акваріум невеликий – дифузатор стане цілком розумним рішенням. Деякі моделі внутрішніх фільтрів відразу продаються в комплекті з дифузатором або мають його вбудований корпус. Дифузатор змушує фільтр видавати мелодійне дзюрчання, яке може бути навіть приємним на слух.
Голова або помпа
Будучи стурбовані необхідністю нагнітання в акваріум кисню, деякі акваріумісти значно перевищують розумні межі і створюють у воді нездорову обстановку перенасичення киснем. Найчастіше така проблема виникає при використанні озонатора – пристрої для подачі у воду озону. Розпадаючись, озон перетворюється на активний атомарний кисень, який буває у боротьбі з водоростями, гнильними бактеріями та деякими захворюваннями риб. Також перенасичення води киснем виникає у власників оксидаторів – їхня продуктивність природно і неконтрольовано збільшується при підвищенні температури води.
Про надлишок кисню в акваріумі свідчить його осідання у вигляді дрібних бульбашок на стінках акваріума, обладнанні, рослинах. Це може бути небезпечно для риб – бульбашки у великій кількості закупорюють дрібні кровоносні судини, переважно у зябрах, порушують дихання. Починається небезпечне захворювання – газова емболія, яке нерідко закінчується загибеллю риб саме тому, що про нього мало відомо акваріумістам і воно практично немає симптомів. Тільки дуже уважний любитель зверне увагу і стурбується нервозністю рибок, помітить тремтіння плавців та хвостів. Чи не доводьте до цього. Якщо ви помітили занадто багато повітряних бульбашок в акваріумі – зменшіть подачу кисню.
Вибір за вами
Таким чином, сучасні виробники товарів для акваріумістики надають вибору власників акваріумів різні варіанти вирішення проблеми насичення води киснем. Кожен із них має як свої переваги, так і недоліки. Прийняти остаточне рішення на користь того чи іншого пристрою кожен повинен самостійно, беручи до уваги особливості свого акваріума, потреби його мешканців, можливість забезпечення безперебійної подачі електрики та примирення зі звуками, що видаються апаратурою.
Найбільш інноваційним методом насичення води киснем є, безсумнівно, оксидатор. Але, з іншого боку, його робота не підлягає жодному регулюванню. Внутрішній фільтр з дифузатором зручний та компактний, його легко чистити. Аерліфтні фільтри надійні, відрізняються довгим терміном служби, прості у догляді та недорогі. Прийняти остаточне рішення щодо придбання того чи іншого обладнання Вам допоможуть досвідчені акваріумісти. Скористайтеся доступною на нашому сайті послугою “консультації з акваріумів”.